Бути чи не бути ?
Так чи ні
Їхати додому чи залишатися в еміграції?
Розлучатись чи ще спробувати полагодити поламане?
Чим більше протиріч і невирішених питань тим більше напруга. Внутрішньоособисті конфлікти, які були, є і завжди будуть у людській психіці. Внутрішня напруга і протиріччя необхідні для розвитку і самовдосконалення. Внутрішньоособистий конфлікт є рушійною прогресу. Іноді такі конфлікти стають нестерпними і нас роздирають протиріччя.
Всередині кожної людини виникають різні бажання
Зовнішній світ говорить одне, ми хочемо іншого. Послання світу суперечать внутрішнім цінностям. Одна частина нас хоче одного, а друга іншого. Ми можемо хотіти протилежних речей або наш обов'язок входить в конфлікт з нашими бажаннями. Різні частини особистості (можемо назвати субособистостями чи просто частинами я ) досить часто перебувають в конфлікті.
Різні психотерапевтичні підходи по різному описують такі частини:
- в позитивній психотерапії виділяють три основні структури - внутрішній дорослий, дитина та батьківська фігура,
- в схематерапії є різновиди внутрішнього критика і дитини- наприклад дитина може бути- самотня, розлучена, покинута, а критик- токсичний, звинувачуючи та лякаючий
- в гештальт терапії ми говоримо про собаку знизу та собаку зверху (частина яка підлаштовується та та, яка критикує)
- у Фрейда це суперего з його вимогами та ід з його бажаннями
Паралельно може відбуватися не один конфлікт і тоди вас «рве на на шмаття і життя стає нестерпним. Поганий настрій , тривога або підвищена агресивність, поганий сон, панічні атаки, погіршення сну і самопочуття. Все це впливає на роботу та може викликати психосоматичні прояви та депресивні стани, далі складнощі з працездатністю і особистим життям.
Доволі часто людині складно складно відстежити внутрішній конфлікт, бо ми не навчені слухати себе
Якщо розгорнути його на зовні можна почути, наприклад, таке:
«Я повинна виїхати за кордон. Зараз небезпечно - Але я хочу бути вдома. Мені тут подобається. Я не хочу виїжджати. - Але потрібно попіклуватися про дітей! - Дітям добре там де і мені!- От ти дурепа!» І так далі і тому подібне
В кабінеті психотерапевта все тайне стає явним. Ми вчимося чути голос різних часток і коли це відбувається вперше клієнти дуже дивуються і навіть лякаються(боже, може це шизофренія, може я хворий. Але все добре, такі конфлікти є в усіх.
Одним з найперших людина може почути голос критика , бо він як правило займає багато місця. Це такий весь час невдоволений голос. Він уособлює в собі весь критикуючий досвід з яким стикалась людина. Колись ми навчились так с собою поводитись . Зовнішній світ приклав до цього руку. При контакті з внутрішньою дитиною клієнти завжди плачуть.
Перша зустріч відкриває доступ до почуттів суму, страху і самотності. Навіть якщо ви вже давно виросли ваша дитинка все одно потребує любові. Але внутрішній критик караючий і байдужий. Заради любові внутрішня дитина здатна на багато речей (вона мовчить, терпить і підлаштовується) і ми отримуємо небажану для нас дорослих поведінку і реакції.
Важливо сказати, що всі частки які є в нашому внутрішньому світі важливі і виникли як адаптація до зовнішнього світу. Робота з частинами не проста, але ефективна. На сесіях ми робимо внутрішній конфлікт явним, використовуючи різні техніки. І тоді з'являється можливим діалог, повага і взаємна співпраця. Терапевт виступає модератором конфлікту, він допомагає клієнту побачити частини, почути їх послання та допомогти часткам домовитись. Настає гармонія
Тож не відкладайте на потім вирішення конфліктів, щоб вони не перетворилися в внутрішні війни