Люди мало знають про те, що знаходиться всередині їх тіла, але їм здається, що вони знають свою поверхню, свою шкіру, їм здається, що вони мають про неї чітке уявлення. Вони не тільки відчувають її, як живу частину себе, вони також отримують постійні відчуття від неї, до того ж очима ми бачимо нашу шкіру достатньо об’єктивно.
Але що таке шкіра для нас у психічному сенсі?
По-перше, шкіра - це кордон між людиною та світом навколо, між «Я» та «не Я». Безпосередньо через шкіру ми отримуємо перший контакт зі світом, коли народжуємось.
По-друге, це виходить з вищесказаного, шкіра - це наш орган контакту. Коли народжується дитина, усі перші відчуття вона отримує не тільки через органи сприйняття, а більше через шкіру. Дитина може реагувати шкірою на недостатню увагу до себе, ті діти, що отримують постійний фізичний контакт з матір’ю менше хворіють, краще розвиваються.
По-третє, наша шкіра - це орган чуття, а також відображення емоцій. Це, наприклад, почервоніння при гніві, соромі, провині або блідість та пітливість при відчутті страху чи болю.
Також можна сказати, що через шкіру ми «показуємо себе»
Дуже часто буває так, що до лікарів звертаються через страх втрати своєї привабливості, якщо помічають зміни у своєму зовнішньому вигляді, зокрема навіть через невеликі проблеми зі шкірою.. Людина може вважати, що з нею щось не так, вона хвора на страшну хворобу, невеличкі недоліки можуть сильно впливати на життя людини, ламати її.
Це стосується більш емоційно нестабільних людей, для яких зовнішність має дуже велике значення. В них виникає думка, нібито вони стають якимись неповноцінними, якщо погано виглядають.
Отже, через нашу шкіру ми відчуваємо світ, реагуємо на те, що в ньому відбувається і демонструємо себе, наші відчуття, емоції та ставлення до себе.
Вже давно відомо, що стрес має сильний вплив на розвиток різних захворювань шкіри
Можна сказати, що шкіра - це дзеркало, яке відображає наш емоційний стан.
Наприклад у розвитку нейродерміту, який має одночасно і неврогенний, і алергічний характер, можна виділити такі основні групи факторів, які можуть впливати на його виникнення:
Перша група це так звані «об’єктивні стресові фактори», які безпосередньо погрожують життю та здоров’ю людини, серед них : природні катаклізми, техногенні катастрофи, війни, дуже тяжкі захворювання, фізичне та сексуальне насильство.
Друга група це так звані «суб’єктивні стресові фактори», які можуть визивати реакцію не у всіх людей, а лише у тих, хто більш схильний до емоційного сприйняття або /та більш чутливий до деяких переживань. Це конфлікти у родині, проблеми з навчанням, на роботі, зміна у сімейних взаєминах, весілля, розлучення або ж смерть близької людини.
Якщо говорити про алергію, то емоції дитини можуть підсилити чи послабити симптоми, якщо, наприклад, дитина відчуває, що її занадто мало люблять, або навпаки боїться, що її можуть «задавити» своєю любов’ю. При алергічних захворюваннях шкіри у дорослих можна спостерігати тенденцію до прагнення дуже тісних стосунків з партнером, настільки, наскільки це можливо, щоб потім контролювати його/її. Але це не завжди, іноді, наприклад при екземі, у людини іноді присутнє приховане бажання болю, головну роль тут грає розчісування, як підсвідомі агресивні імпульси, направлені проти себе через почуття провини.
Деякі серйозні зміни в житті можуть викликати так звані псевдоалергічні реакції, але це стосується людей, які більш яскраво та емоційно реагують на речі.
Коли ми говоримо про псоріаз, то його відносять до психосоматичних захворювань. На таку хворобу здебільшого страждають люди, які більш тривожні та мають приховане роздратування на життя, долю, через те, що є різниця між уявленням того життя, яким вони хотіли би жити та їх реальним життям.
У багатьох випадках перебільшене почуття фізичної неповноцінності, яке властиве людям з хворобами шкіри, гостра реакція оточуючих (іноді жалість, іноді гидливість та страх зараження) посилюють емоційну напруженість та підозрілість таких людей, що призводить їх до бажання ізолюватися від усіх, обмежити своє спілкування зі світом.
Кожна історія унікальна, настільки, що ми можемо лише припускати, від чого виникла та чи інша хвороба шкіри у людини, яка звертається по допомогу. В процесі роботи, психотерапевт, за допомогою дбайливого та уважного слухання, розуміння почуттів, витримування та прийняття різних емоцій клієнта допомагає йому відтворити безпечне середовище, так звану «другу шкіру», яка надає можливість зрозуміти себе та зміцнити своє «Я».