Сутність психоаналітичного методу
Психоаналітичний метод – це метод психологічного дослідження, розроблений Зигмундом Фрейдом та його послідовниками. Він використовується для вивчення несвідомих процесів, які можуть впливати на поведінку та емоції людини.
Суть психоаналітичного методу полягає в тому, що пацієнт висловлює свої думки, почуття та спогади, які можуть бути пов'язані з проблемами, які він відчуває. Психоаналітик допомагає пацієнтові усвідомити свої несвідомі конфлікти, які можуть призвести до психічних розладів, та допомагає йому працювати з цими конфліктами.
Психоаналітичний метод також використовується для вивчення дитячого розвитку, сновидінь, фантазій, фобій та інших психічних станів. Він може допомогти пацієнтові зрозуміти свої проблеми та знайти шляхи їх вирішення.
Призначення психоаналітичного методу полягає в тому, щоб допомогти пацієнтові стати більш самосвідомим та розвинути здатність до самопізнання. Це може призвести до більш глибокого розуміння себе та своїх стосунків з іншими людьми, а також більш ефективного управління своїм життям.
Як працює психоаналітик?
Психоаналітик працює з клієнтом у рамках терапевтичної сесії, зазвичай тривалістю 45-50 хвилин. У ході сесії психоаналітик створює умови для того, щоб клієнт міг висловитися вільно і без цензури, розповідаючи про свої думки, почуття, фантазії та спогади. Психоаналітик допомагає пацієнтові розкрити свій внутрішній світ та усвідомити свої несвідомі процеси.
Психоаналітик працює з клієнтом на основі аналізу його висловлювань, пошуку зв'язків між ними та поступового розкриття прихованих від клієнта мотивів та конфліктів. При цьому психоаналітик не дає пацієнтові рекомендацій, не оцінює та не критикує його думки та вчинки. Натомість психоаналітик допомагає клієнту самостійно зрозуміти та проаналізувати свої проблеми, усвідомити свої емоції та потреби.
Психоаналітик використовує такі методи, як вільна асоціація (клієнт каже все, що спадає йому на думку, без цензури), інтерпретація (психоаналітик аналізує висловлювання кдієнта і намагається знайти зв'язки між ними), трансфер (перенесення клієнтом своїх відносин з рідними та близькими людьми на відносини з психоаналітиком) та контртрансфер (реакція психоаналітика на пацієнта).
Психоаналітик може використовувати методи додаткової роботи з несвідомим, такі як аналіз снів, малюнків, ігор або інших проявів несвідомого.
Базові ідеї психоаналізу
Деякі з базових ідей психоаналізу включають:
- Неусвідомлюване: Психоаналіз стверджує, що багато процесів і переживання людини перебувають у несвідомому, тобто несвідомому рівні. Вони можуть впливати на нашу поведінку та мислення, незважаючи на те, що ми не усвідомлюємо цього.
- Дитинство: Психоаналіз вважає, що наше раннє життя та взаємини з батьками та іншими людьми у дитинстві мають великий вплив на нашу поведінку та особистісний розвиток у майбутньому.
- Конфлікти: Психоаналіз стверджує, що внутрішні конфлікти між нашими бажаннями та вимогами суспільства, а також між нашими різними потребами можуть бути причиною різних психологічних проблем та розладів.
- Трансфер: Психоаналіз зазначає, що взаємодії з психоаналітиком можуть призвести до перенесення емоцій та почуттів із нашого минулого у наше поточне життя. Трансфер може виявлятися щодо психоаналітика та наших близьких людей.
- Сексуальність: Психоаналіз вважає, що сексуальність та наші сексуальні бажання мають важливе значення для нашого особистісного розвитку та поведінки.
- Самосвідомість: Психоаналіз підкреслює важливість самосвідомості, тобто усвідомлення наших бажань, потреб, почуттів та думок, щоб ми могли розвиватися та зростати як особистості.
Ці ідеї допомагають зрозуміти основні принципи психоаналізу та те, як він може допомогти людям у розумінні себе та своїх проблем.