Клієнтцентрована психотерапія –
це науково доведений гуманістичний метод допомоги у галузі практичної психології, який був запропонований всередині ХХ ст. Карлом Роджерсом.
Історія клієнтцентрованої психотерапії
Саме К. Роджерс першим зруйнував стигматизацію людей, які потребували психотерапевтичної допомоги. Один із найвпливовіших психологів ХХ ст. зрозумів, що навішування на людину ярликів впливає на її усвідомлення себе, процес соціалізації та накладання різного типу обмежень як нею самою так і суспільством, в якому вона знаходиться. Він перевернув погляд на галузь психології змінивши звичний на той час термін «пацієнт» на поняття «клієнт», яке не перетворює людину на хворого.
В суті методу лежить глибока світоглядна ідея, що кожна людина сама по собі є найкращим експертом стосовно того як їй проживати життя. Найчастіше внаслідок життєвих труднощів, психічних травм та навішених суспільством ярликів особистість поступово віддаляється від власного знання "як жити?". Проте це знання назавжди зберігається у вигляді внутрішнього потенціалу, який у методі Роджерса отримав назву «тенденція до самоактуалізації».
Одним із головних завдань клієнтцентрованого психотерапевта є рух в напрямку розкриття цього потенціалу та вивільнення внутрішнього знання людини. Саме тому клієнтцентрований терапевт ніколи не розповідає як правильно, не дає настанов, чи вказівок. Він натомість разом із клієнтом шукає шляхи до цього внутрішнього знання через призму світогляду клієнта, а не своє власне уявлення про світ.
Концепція и поняття клієнт-оріентованої терапії
Спершу метод Роджерса отримав назву недирективний підхід, що означало відсутність домінування авторитету психотерапевта (-консультанта) у процесі взаємодії. Під час клієнтцентрованої терапіії відбувається взаємний рух між двома рівними учасниками терапевтичного альянсу в напрямку вирішення запиту клієнта. Психотерапевт не підштовхує клієнта до вирішення запиту, який він «авторитетно» визначив значущим, а рухається тільки в напрямку обраному самим клієнтом.
Унікальною особливістю клієнтцентрованої психотерапії є співвідношення того скільки часу говорить терапевт (-консультант), а скільки клієнт. Воно варіюється приблизно 20 відсотків на 80 із тотальним домінуванням процесу самовираження клієнта. Так відбувається тому, що спеціаліст в недирективному методі озвучує тільки те, що може бути корисним для клієнта в процесі роботи і ніколи не озвучує інсайти замість клієнта. В клієнтцентрованій психотерапії інсайти повинні пройти через процес самостійного усвідомлення клієнтом.
Мета клієнтцентрованої терапії
це бажані зміни у житті клієнта через рух до автентичності його особистості та підтримання різних проявів цієї унікальності. Спершу клієнт вчиться приймати себе, обставини реальності та свої психічні особливості, а згодом рухається в напрямку змін, які ним же самим і були окреслені.
Часто результатом недирективної психотерапії є максимальне наближення «Я-реального» клієнта до його «Я-ідеальне». Однак цей процес завжди проходить через прийняття власних особливостей та унікальності своєї природи, в тому числі бажань та мотивів.
Метод Роджерса стоїть на трьох китах (загальних принципах клієнтцентрованої психотерапії), дотримання яких обов’язкове для кожного консультанта та психотерапевта, який працює у цьому методі.
Фундаментальні принципи методу:
1) Безумовне прийняття;
2) Емпатійне слухання;
3) Конгруентність психотерапевта (-консультанта).
Безумовне прийняття означає валідизацію світогляду клієнта та його життєвого досвіду, повагу до картини світу людини та створення унікальної терапевтичної атмосфери з відсутністю умов для прийняття особистості клієнта.
Створення простору без засудження та оцінок життєвого досвіду людини у методі Роджерса отримало назву «безоціночне ставлення». Коли у спілкуванні з терапевтом (-консультантом) клієнт відчуває відсутність вимог для прийняття, то отримує простір для саморозкриття та пізнання своєї унікальності. Тут ми пам’ятаємо, що мета клієнтцентрованої терапії – це бажані клієнтом життєві зміни, які неможливі без усвідомлення того, що є у нашому житті зараз.
Емпатійне слухання – це вміння терапевта поглянути на світ очима клієнта, відчути його біль та по-справжньому зрозуміти життєвий досвід, розділивши з ним ці переживання, а згодом прожити це все разом у форматі терапевтичного контакту.
Створення глибокого психотерапевтичного контакту – це одне із найважливіших та найбільш складних завдань психотерапевта.
Конгруентність психотерапевта (-консультанта) – це максимальне наближення зовнішніх проявів його особистості до внутрішніх переживань та досвіду. Якщо говорити простою мовою, то це справжність та автентичність спеціаліста. Перебуваючи в контакті з людиною, яка не намагається бути кимось іншим клієнт усвідомлює власну можливість бути собою та рухатися в напрямку власних орієнтирів.
У термінології Карла Роджерса намагання не бути собою - це «переховування за фасадом» і тут виникає закономірне запитання «навіщо ми це робимо?» із безліччю відповідей на нього.
Методи, які використовуються у клієнтцентрованій психотерапії:
- «Метод вибору» - клієнт сам вибирає, в якому напрямку рухатися у процесі терапії;
- «Техніка метафори» - використання метафор, абстракцій та порівнянь. Надавання метафоричних значень для відчуттів, переживань та ситуацій із життєвого досвіду клієнта, відокремлення їх від структури особистості та погляд збоку на відокремлені частини;
- «Техніка повторів» - навмисно повторювані частини умовиводів клієнта для намагання зрозуміти їх, для підсилення їхнього значення, або зміни контексту висловлювань;
- «Емпатична відповідь» - відтворення терапевтом спільного із клієнтом, або усвідомленого спеціалістом з точки зору клієнта відчуття, переживання та світобачення;
- «Сократівський діалог» - найдавніший та один із найдієвіших методів психотерапії для виявлення суперечностей мислення та пошуку внутрішніх світоглядних орієнтирів;
- «Фокус на відчуттях клієнта та робота з його емоціями» - озвучення, нормалізація, відтворення і проживання емоцій та переживань клієнта в безпечній для вираження терапевтичній атмосфері.
Спробувавши хоча б раз попрацювати із хорошим психологом (-психотерапевтом) у методі клієнтцентрованої терапії клієнт більше не забажає повертатися до звичних у минулому директивних психотерапевтичних методів. Метод Роджерса – це дуже етично, екологічно, дієво і він завжди сприяє особистісному зростанню.
Найкращі книги для ознайомлення із методом клієнтцентрованої психотерапії:
а) К.Роджерс «Консультування та психотерапія» (для усвідомлення психотерапевтичного процесу, загальних принципів та правил, норм та етичних постулатів методу),
b) К.Роджерс «Про становлення Особистістю: психотерапія очима психотерапевта» (про практичне застосування клієнтцентрованої моделі у спілкуванні на різних рівнях, наукові дослідження методу Роджерса та перспективи його використання).