Опитування на моїх сторінках в соцмережах показало, що тільки 1 із 4-х готовий звернутися до психолога (-психотерапевта) чоловіка.
Інші 3-є ймовірніше звернуться до жінки-психолога. А це ще опитування проводилося серед лояльної до мене аудиторії.
"Ну от і все, пора завершувати з професією психолога" - подумав би хтось, але точно не я. Натомість порозмірковую (в текстовому варіанті) чому результати опитування саме такі. Сказати, що вони нелогічні було б неправильно, оскільки це неначе плисти проти течії та обурюватися напрямком її русла.
На подив деяких підписників скажу, що вибір жінки у якості психолога - це доволі логічний та прагматичний крок з боку клієнта.
Як показують опитувальники Великої 5-ки рис особистості (OCEAN) середньостатистична жінка має вищі показники по шкалі доброзичливості, аніж середньостатистичний чоловік. А це може означати, що жінка-психолог буде більш ввічливою у спілкуванні, ніж чоловік.
Хоча напротивагу цьому аргументу напишу, що пройшовши навчання у спеціальності "психологія", хороший психолог-чоловік також буде доволі ввічливим (постійні клієнти не дадуть збрехати).
Також середньостатистична жінка має в мозку більше дзеркальних нейронів, ніж середньостатистичний чоловік. А це може означати, що розмова з психологинею може бути більш емпатійною і співрозмовниця легше поставить себе на місце іншої людини.
Втім, що стосується цього аргументу варто відзначити, що досі дискутується питання "Чи є емпатія більш вродженим ніж набутим феноменом психіки?"
Сучасні дослідження показують, що навіть відвідування театру збільшує рівень емпатії в людини. Ймовірно тому, що контакт з досвідом іншої персони (навіть художньої) підвищує рівень емпатії, як мінімум, через емоційний резонанс.
А що може бути більшим контактом з досвідом людини ніж практика психологічного консультування та психотерапії (тобто досвід також відіграє роль).
Що стосується більшої вродженої емпатійності тих чи інших людей скажу, що використання емпатії відрізняється обсягами в залежності від практичної психологічної школи.
В одних напрямках її використання зводиться до мінімуму (аналітичні школи) і не кажу, що це погано. Саме тому спеціалістом може прийматися велика кількість клієнтів протягом дня.
В інших випадках (наприклад клієнт-центрована психотерапія Роджерса) емпатія - це один із головних інструментів допомоги і саме тому велика кількість клієнтів протягом дня просто неможлива. Емпатія втомлює, а глибока емпатія - ще більше, про що знають всі практики, які використовують її у роботі.
Варто пам'ятати, що роблячи висновки на основі середньостатистичних даних ми ігноруємо винятки, які бувають нетиповими для певних явищ. Приклад - це більш емпатійний та доброзичливий чоловік, ніж середньостатистична жінка.
Не ігноруйте винятки, друзі, і записуйтесь до психолога не тому, що він чоловік, або жінка, а тому, що він адекватний, його цінності наближені до ваших, або бажані вами.
Ps. Або ж записуйтесь до психолога, який демонструє протилежне до вищесказаного - якщо відчуваєте в цьому потребу.